Хлянути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:29, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хлянути, -ну, -неш, гл. 1) = Хляти. Б’є.... аж рука хляне. Гн. І. 89. 2) Литься. А вода хляне та й хляне. Черк. у. 3) Хлынуть. З Василя кров так і хлянула, О. 1861. X. 38.