Ясік

Я́СІК, а, чол., діал. Маленька подушечка. Іван підняв газету, поклав її на коліна Миколі, потім узяв з ліжка ясік і обережно підклав його під голову сплячого (Ярослав Галан, I, 1960, 477); На постелях здіймалися гори пишних подушок, і на них спали всі,.. а раніш, спали на сардаках та ясиках, а білі подушки стояли для прикраси, як у всіх ґазд (Володимир Бабляк, Літопис, 1961, 50).

Сучасні словники

Ясік - я́сик = ясько́ — народні назви маленької подушечки, яку звичайно кладуть під голову поверх великої, сподіваючись на спокійний солодкий сон. Раніш спали на сардаках та ясиках, а білі подушки стояли для прикраси, як у всіх ґазд (В. Бабляк).

Ілюстрації

==Медіа== ==Див. також== ==Джерела та література== Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 653. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 665. ==Зовнішні посилання==