Одноліток
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:10, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Одно́літок, -тка, м. 1) Однолѣтокъ, ровесникъ. Вінчай діток одноліток. КС. 1883. II. 372. 2) Имѣющій годъ отъ роду. 3) Однолѣтнее растеніе. (Сумск. у.) Як ми, серце, зазнавались сухі дуби розвивались, а тепер, як перестали, однолітки повсихали. Чуб. Гнучкий одноліток лози. Шевч.
