Снити

Снити, сню, сниш, гл. Видѣть во снѣ. І був би він в царськім дворі багато ще снив, гукнув бо звін на Стефані, а він ся збудив. Федьк. І. 37.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СНИТИ, сню, сниш, недок., розм. - 1. про кого — що, ким, чим і без додатка. Бачити уві сні. Тої ночі.. спав [Тарас] твердо і снив про приобіцяну роботу (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 47); Кузьмін вірив, що обов'язково побачить Леніна. Він жив, він снив цією мрією (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 62); І все ж Ольги він не міг забути. Він ходив з мріями про неї, снив нею (Петро Колесник, Терен.., 1959, 131);// перен. Переставати діяти, рухатися; зупинятися (про машини, механізми і т. ін.). Церква, обкутана аж до купола чорним лахміттям ясенків. А далі.. снить шестикрилий Говорушин вітряк (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 166);// Переставати виявляти ознаки життя; затихати. На дальніх узбережжях Снять в задумі тихі верби (Павло Усенко, На.. берегах, 1951, 124).І (й) не снив хто — і не снилося кому-небудь. — Зроду-віку ніхто й не снив такого багатства та розкоші (Марко Вовчок, I, 1955, 307).2. з інфін. Бачити уві сні здійснення чого-небудь. Якось мати обмовилась, що колись її донька і марила, і снила купити справжні коралі (Михайло Стельмах, I, 1962, 603).

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації