Криця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:18, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Ном. № 10226. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. II. 202.
