Діл

Діл(рос.низ,долина,пол,могила;англ.valley,bottom,grave,floor;фр.tombe,vallée,dessous,plancher;нім.grab,tal,unterteil,geschlecht;кит.下,谷,重,地板) До́лу,іменник чоловічого роду.

1. Те саме, що долина. Потепліло. На долах цвіла, і пахла, і пишалася весна (Іван Франко, I, 1955, 101).

2.Те саме, що низ 1; протилежне верх. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила (Номис, 1864, № 1462).

3. Те саме, що долівка. — А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328).

4.Яма для мерця; могила. Он там, в долинці, під білими березами, копають уже діл глибокий, довічну хатину чумакові (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 182).

Синоніми

ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯ розм., РОЗДО́ЛИНА розм., РОЗДО́Л діал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла).

МОГИ́ЛА (заглиблення в землі, в яке ховають тіло покійного; місце похорону й насип на ньому),ДОМОВИ́НА, ГРІБ розм.;Я́МА, ДІЛ діал. (заглиблення в землі для похорону);ПОХОВА́ННЯ (місце похорону); ГРОБО́К, ГРО́БИК (насипаний горбик землі на місце, де поховано померлого); КУРГА́Н (високий насип на місці давнього поховання); ГРОБНИ́ЦЯ, СКЛЕП, КРИ́ПТА, ГРОБОВИ́ЩЕ.

НИЗ (нижня частина предмета); СПІД, ДІЛ, ПІДСПІ́Д розм. (нижня частина предмета, ближча до землі або якоїсь іншої основи).

ПІДЛО́ГА (покриття у приміщенні, по якому ходять - перев. дощане, паркетне), ПОМІ́СТ розм.,МІСТ діал.;ДОЛІ́ВКА, ДІЛ рідше (перев. земляне покриття, помазане глиною).