Худібка
Худібка, худібонька, худібочка, -ки, ж. Ум. отъ худоба.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови
ХУДІ́БКА, и, жін. 1. Пестл. до худоба 1. Сіно вигнило, — нічим худібку прогодувати до весни (Іван Франко, I, 1955, 131); Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 158); Він [ватаг] серцем чує, як з глибоких долин, де киплять ріки та рвуть береги, з тихих осель і царинок котиться вгору, на поклик весни, жива хвиля худібки, і під ногами її радо зітхає земля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320); Добре сіно цього року! Буде чим годувати худібку (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 383). 2. діал. Зменш.-пестл. до худоба.
Ілюстрації
|
Медіа
Іншими мовами
Англійсько-український словник
худі́бка, худі́бочка (-ки) f Dim.: худо́ба, (spoken caressingly of cattle); (spoken scornfully): wretched, bad character;
худі́бний (-на, -не) well-to-do, rich (in cattle); худібчи́на (-ни) f = худі́бка.
худо́ба
вели́ка рога́та худо́ба ganado m, ganado m (bovino/vacuno)
дома́шня худо́ба ganado m
ganado ganado m (bovino/vacuno) вели́ка рога́та худо́ба.
