Димовище

Димовище, -ща, с. Пожарище, пепелище.

Сучасні словники

Збiльшене до дим Кругом чорний морок, димище та курище розіпуялося (Панас Мирний, IV, 1955, 292); І десь на безлюдді, в крутім димищі.. Почув я в будинку, в огні, на горищі, Тремтячі дитячі два голоски (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 323).

Див. також

Дим

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 278.

Зовнішні посилання

Sum.in.ua