Ярок

Ярок, ярка, м. Ум. отъ яр. 1) Овражекъ, канавка. 2) Ручей. Ярок тече. Вх. Уг. 278. 3) Кровельный желобъ. Вх. Лем. 488.

Сучасні словники

1. Зменш.-пестл. до яр 1. В ярок Марія до криниці Швиденько кинулася (Тарас Шевченко, II, 1953, 317); Дорога до річки йшла низом, ярком (Панас Мирний, I, 1954, 245); Ліворуч чорнів невеличкий ярок, зарослий терном (Олесь Донченко, III, 1956, 119); В ярках шипшина червоніє, летить бджола, і квітне мак (Володимир Сосюра, II, 1958, 397). 2. діал. Рівчак. Ярок тече (Словник Грінченка).

Ілюстрації

Див. також Яр Джерела та література Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 651. Зовнішні посилання Sum.in.ua