Димовище
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:14, 22 листопада 2017; Opyova.if17 (обговорення • внесок)
Димовище, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Зміст
Сучасні словники
Збiльшене до дим Кругом чорний морок, димище та курище розіпуялося (Панас Мирний, IV, 1955, 292); І десь на безлюдді, в крутім димищі.. Почув я в будинку, в огні, на горищі, Тремтячі дитячі два голоски (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 323).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 278.
Зовнішні посилання
Sum.in.ua
