Збаламутити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:59, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Збаламутити, -мучу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.