Бездільник

Бездільник, -ка, м. Лѣнтяй; бездѣятельный. Желех.

Сучасні словники

Бездільник- а, чол., рід.

Бездільник- хто не працює, не хоче, не любить працювати; нероба, ледар.

Бездільник - Ніхто й не знав, що він таке ледащо й таки зовсім бездільник, а не знавши, та й оддали за нього Пріську (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 102); За друзями рушили й більшість бездільників, що стояли довкола чума (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 399). Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

• 
• 

Див. також

Бездільник Бережанська школа мистецтв ім. М. Бездільного