Хльора
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:40, 21 листопада 2017; Sonahorna.if16 (обговорення • внесок)
Хльо́ра, -ри, ж. = Хлоста. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору. Котл. Ен. ІІІ. 41.
Зміст
Сучасні словники
ХЛЬО́РА, и, жін., діал. Биття, шмагання.
1. Давати хльору кому — бити, шмагати кого-небудь. Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі обруд хльору, Всім по заслузі, як котам (Іван Котляревський, I, 1952, 136). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 92.
Ілюстрації
|
|
