Слимачок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:48, 20 листопада 2017; Mdhromnytska.if17 (обговорення • внесок)
Слимачок, -чка, м. Ум. отъ слимак. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
СЛИМАЧО́К, чка́, ч. Зменш. до слима́к. 1. Я побіг на пасовисько, назбирав усяких дрібних слимачків, накопав хробачків і виловив з води добру жменю жаб’ячої ікри (Фр., III, 1950, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 353
