Сновида

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сновида, -ди, об. Лунатикъ. Лохв. у.

Сучасні словники

1. СНОВИ́ДА, и, чол. і жін. Те саме, що лунатик. ("Сльоза, в самій білизні, босий, з мокрими ногами, нагадував у темному бору сновиду" (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 212); "Левко побоюється дивитися на місяць, бо тоді сновидою станеш і в місячні ночі будеш без пам'яті ходити по селу" (Михайло Стельмах, II, 1962, 124));

2. людина, що ходить і діє уві сні. ◆ ("Левко побоюється дивитися на місяць, бо тоді сновидою станеш". Михайло Стельмах)

Ілюстрації

Snovuda191117.jpg Snovuda201117.jpg

Медіа

.

Іншими мовами

з англ.- night-walker