Ставник

Ставни́к, -ка́, м. 1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні деньудень Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Греб. 384. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає. Щог. В. 63. 2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. Грин. III. 284. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. ЗОЮР. II. 285. Три хунти воску на ставник. Котл. Ен. IV. 43. 3) Ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації