Гній
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:05, 19 листопада 2017; Kozhuravska.if17 (обговорення • внесок)
Гній, гною, м. 1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087. 2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
