Звезти

Звезти, -ся. См. Звозити, -ся.

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

Сучасні словники

ЗВО́ЗИТИ, звожу, звозиш, недок., ЗВЕЗТИ, звезу, звезеш; мин. ч. звіз, звезла, ло; док., перех. 1. Доставляти яким-небудь транспортом багатьох, багато чого-небудь в одне місце. На ціле літо.. влада тут [у Комуні] переходить до рук піонерії, хлопчаків та дівчаток, що їх з усіх усюд звозять сюди грузовиками (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 221); Минало літо, заходила осінь. Уже пшеницю звезли і вимолотили (Панас Мирний, IV, 1955, 213). 2. Переміщати за допомогою транспорту кого-, що-небудь згори вниз. 3. тільки док. Везучи, відправити куди-небудь; відвезти. А там панові не вподобався, Писарині якому, — Ноги здибають, руки сплутають І звезуть до прийому (Степан Руданський, Тв., 1956, 41). 4. тільки док., фам. Сильно ударити кого-небудь. Звезла [Текля] рогачем Юхима по ногах, і він так і шугонув з високого порога (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 538); Іще б так звезли пару разів по спині й відвалили б душу від тіла... (Михайло Стельмах, I, 1962, 500).

Ілюстрації