Риштак

Сучасні словники=

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Жолоб, канава для стікання води. З розгону перестрибнув [Васько] риштак з водою, а далі через леваду, навпрошки, в поле (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 257); Гвардійці залягли — в приколійний риштак, просто по обочині рівного поля (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 381); Тепер колеса не стугоніли, залишаючи на грузькому шляху риштаки, які подекуди пірнали в калюжі (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 21). 2. гірн. Похилий дощаний настил для спускання вугілля, видобутого в забої. Наваловідбійники відбивали вугілля й лопатами кидали його на риштаки (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 57); Валентин Георгійович показує нам деякі зразки: шахтарські каски, труби низького тиску, риштаки для транспортування вугілля, верхні кріплення для шахт... (Робітнича газета, 31.I 1964, 2); // Металевий жолоб конвейєра, що застосовується в гірничій справі. А ось, поглянь, — комбайн такий, що швидко, без зусилля рубає й сипле в риштаки потрощене вугілля (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 114). 3. буд. Те саме, що риштовання 1. Товаришів гуртом і поодинці На риштаках я знову пізнаю (Леонід Первомайський, I, 1958, 483); Бригадир і парторг Федір Федосійович, перед тим як забратися на риштаки свої, неодмінно якийсь час затримається у «низинному цеху» (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 4).

Ілюстрації

• 
• 

=== Медіа ===

.