Гостинчик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:33, 21 листопада 2017; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Гостинчик, -ка, м. Ум. отъ гостинець.
Зміст
Сучасні словники
ГОСТИ́НЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до гостинець 1. — Привезу вам з Богуслава гостинчика, чогось моднього [модного] на сукню (Нечуй-Левицький, III, 1956, 165); Дідусь було по головці погладить її, гостинчика дасть їй якого, яблучко абощо (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 95); * Образно. Дозвольте сподіватися, що наше прохання не пропаде марно і що незабаром матимемо од Вас хоч невеличкого гостинчика для нашої збірки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 200).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/ghostynchyk
