Віхало

Віхало, -ла, с. = Віхола. Мир. Пов. І. 112.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

ВІ́ХАЛО, а, сер., діал. Завірюха, метелиця. Не стало видно ні неба, ні землі, — все то одно непроглядне віхало... аж страшно, аж сумно стало! (Панас Мирний, II, 1954, 8). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 690.