Красномовець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:02, 21 листопада 2017; Amzozulia.if17 (обговорення • внесок)
Красномовець, -вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче... довести, що він не згірший красномовець над Сахвира. К. Іов. 26. КРАСНОМО́ВЕЦЬ, вця, чол. Той, хто вміє гарно говорити, майстерно володіє словом; оратор. [Річард:] Лукавий Рим зовсім не винен з того, що майстер Годвінсон не красномовець (Леся Українка, III, 1952, 9); // ірон. Любитель виголошувати пишномовні, але беззмістовні промови. Вони спочивали від учорашніх брудних, лайливих промов, благодушно слухаючи красномовця (Іван Ле, В снопі.., 1960, 307). красномовець - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
Сучасні словники
Ілюстрації
).
).
).
).
Медіа
В теге EmbedVideo отуствует обязательный параметр.
.
.
