Маля
Маля́, -ля́ти, с. Малютка, малышъ. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. Ум. Малятко.
Сучасні словники
МАЛЯ́, яти, сер.
1. розм. Маленька дитина. [Перше потерча:] Нас матуся положила і м'якенько постелила,.. і тихенько заспівала: люлі-люлі-люлята, засніть, мої малята! (Леся Українка, III, 1952, 186); Молодиця взяла маля з колиски, заспокоїла його (Яків Баш, Проф. Вуйко, 1946, 19); // Молодший школяр. Малята і старшокласники виступали з декламаціями та скетчами (Олесь Гончар, IV, 1960, 182).
2. Молода тварина, що перебуває при матері. Він ніс на руках маленьке оленятко, а за ним, забувши страх, бігла [олениця].., весь час тягнучися губами до свого маляти (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 239); Ластівка своїх малят годує, вона їх береже, доглядає, поки крила їм відростуть (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 110). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 613.
Ілюстрації
Іншими мовами
маля́ (-я́ти) n small child.
маля́тко (-ка) n Dim.: маля́. 
