Ницьма
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:39, 20 листопада 2017; Lrlazarenko.if17 (обговорення • внесок)
Ни́цьма, нар. = I. Ниць. Бо лежали на землі ницьма, підложивши руки під голову. Новомоск. у. НИ́ЦЬМА, присл., розм. Те саме, що ниць. Донна Анна скрикує і падає ницьма додолу... (Леся Українка, III, 1952, 413); Поклавши підборіддя на рушницю, Успенський лежав ницьма на зеленому горбі (Петро Панч, II, 1956, 442). {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
