Ліжниця

Cловник Грінченка

Ліжни́ця, -ці, ж. 1) Спальня. 2) Ложе, постель. Після обіда спровожують обох молодих в комору на ліжницю, котру дружби стараються зробити як тільки можна недогодну, щоб погано було лежати. О. 1862. IV. 37.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Спальня.

[1]

2. Ліжко, постіль. Прибіг [воєвода] до світлиці, упав до ліжниці, Відкинув запони рукою (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 111).

ЛІЖНИ́ЦЯзаст.,ЛІ́ЖКО (меблі для лежання);КО́ЙКА (підвісна постіль із парусини на пароплаві); ТАПЧА́Н, ЛЕЖА́К (дерев’яне ліжко без спинок перев. на відкритому повітрі, на пляжі). Крізь розчинені навстіж двері видно етажерку з книжками та високе ліжко з горою білосніжних подушок (О. Гончар); Прибіг [воєвода] до світлиці, упав до ліжниці, Відкинув запони рукою (М. Старицький); Каюту застелено килимом, .. блакитний газ повис на люстрі, високе ліжко виглядає затишно - справжня койка (Ю. Яновський); Стара, сивоволоса, висохла жінка лежить на тапчані і широко розкритими очима якось байдуже дивиться в задимлене небо (Ф. Малицький); Замість канапи стояв довгий цератовий лежак, перед ним величався на одній ніжці полірований стіл і кілька крісел (Н. Кобринська). - Пор. по́стіль.

Ілюстрації

Медіа

.

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/lizhnycja