Жебрачий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:33, 20 листопада 2017; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Жебрачий, -а, -е = Жебрацький.
Зміст
Сучасні словники
ЖЕБРАЧИЙ, а, е.
1. Прикм. до жебрак. Перший раз на віку їй спали на думку батькові жебрацькі заробітки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 340); Дорога захрясла: вози високо навантажені жебрацьким добром — торбами, лахміттям (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 206);
// Добутий жебранням; випрошений. Жебрацький хліб.
2. перен. Злиденний, убогий. Все.. мало якийсь немов засоромлений, жебрацький вигляд (Леся Українка, III, 1952, 740); Марко Вовчок пояснює жебрацьке становище селян існуючими в країні порядками (Радянське літературознавство, 4, 1957, 76).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 517.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/zhebracjkyj
