Козачка

Козачка, -ки, ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? МВ. Скоро стам козачка козацький голос зачувати. ЗОЮР. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. Чуб. VII. 419. 3) — піскова. Насѣк. Cicindela sylvatica. Вх. Пч. I. 5.

КОЗА́ЧКА, и, ж. Дружина або дочка козака (у 1-3 знач.). А козачка жде милого. Не убитого, живого (Бор., Тв., 1957, 73); — Хто ж і порадить сироту,— одказують старі козачки,— як не ми? (Вовчок, І, 1955, 25); Дівчина зі станиці, козачка, ..швидко йшла шляхом, несучи у руці маленький клунок (Собко. Кавказ, 1946, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 210. Козачка -и, ж. Дружина або дочка козака (у 1-3 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Синонимы: рукоятка

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

козачка - іменник, жіночий рід, істота, I відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний козачка козачки родовий козачки козачок давальний козачці козачкам знахідний козачку козачок орудний козачкою козачками місцевий на/у козачці на/у козачках кличний козачко козачки

козачок - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний козачок козачки родовий козачка козачків давальний козачкові, козачку козачкам знахідний козачка козачків орудний козачком козачками місцевий на/у козачку на/у козачках кличний козачку козачки

Джерела та література

Козачка (оповідання) «Козачка» — соціально-проблемне оповідання Марко Вовчок про трагічну долю закріпачених селян. Належить до критичного реалізму. «Козачка» увійшла до першої збірки «Народних оповідань» разом з іншими короткими творами «Сестра», «Чумак», «Одарка», «Сон», «Панська воля», «Викуп» тощо. Оповідання вийшло друком у 1857 році.

Проблематика[ред. • ред. код]

«Козачка» — твір антикріпосницького спрямування. В образі Олесі Марко Вовчок розкриває типове пригноблення українського селянства, нелюдське страждання, неможливість мати нормальну сім'ю. Всі пани постають в її творі як жорстокі поневолювачі, авторка не дає їм імен, з властивою їй манерою вона називає лише бідних пригноблених людей. Розкриваючи долю головної героїні авторка показує відносини панів та кріпосників, де останні не мають права ні на що. Ні на достойне життя, ні на спокійну старість і смерть. Марко Вовчок використовує протиставлення, описуючи життя Олесі — кріпачки та вільних козачок. Вона показує, яким життям могла б жити жінка, якби не відмовилась від усього заради кохання. Мета оповідання — показати, що кріпацтво чуже народу.

Мова[ред. • ред. код]

«Козачка» написана простою мовою. Відчувається вплив народного фольклору. Слова Олесі за інтонацією перекликаються з народними піснями-голосіннями, що створює додатковий гнітючий ефект. Авторка дотримується мелодійності мови. Головна героїня родом з народу, тому її мова — точне відображення розмовної мови того часу. Сюжет та композиція оповідання прості та зрозумілі. Події розгортаються в хронологічному порядку. Майже відсутні ліричні відступи, окрім зображення пейзажів.

Географічне розташування[ред. • ред. код] Село Козачка знаходиться біля витоків річки Вільшанка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване селище Безпалівка, на відстані 2 км розташоване село Пасіки, за 2,5 км — село Безпалівка, за 4,5 км — село Таранівка. До села примикають великі лісові масиви, в тому числі урочище Водяне (дуб). За 3 км від села розташована залізнична станція Безпалівка.