Вибродити

Зміст

1 Словник Бориса Грінченка
2 Сучасні словники
- 2.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 2.2 АКАДЕМИК
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Джерела та література
7 Зовнішні посилання

Словник Бориса Грінченка

Ви́бродити, -джу, -диш, гл. Исходить, бродя. Все море вибродив. ЗОЮР. ІІ. 69.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВИБРОДИТИ 1, джу, диш, док., перех., розм. Обходити все, побувати всюди в якому-небудь місці, в якійсь місцевості і т. ін. Коли твій перстень, так візьми, бо я все море вибродив, його шукаючи (Українські народні казки, легенди.., 1957, 153); // неперех. Пробродити певний час. Вік вибродив [дід] по заробітках, усього надивився (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 232). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 357.Коментарі (0) ВИБРОДИТИ 2 див. виброджувати 1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 357.Коментарі (0) ВИБРОДИТИ, джу, диш і рідко ВИБРОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИБРЕСТИ, еду, едеш, док. Бредучи, виходити звідкись (з води, високої трав'янистої рослинності і т. ін.). Порідів після нічної купелі загін, а ті, кому судилось вціліти, задихані, знесилені, до ранку вибродили на берег в Козачому (Олесь Гончар, Тавр і я.., 1957, 573); Вибродить [Даринка] із соняшників, а шляшком іде дві жінки з сапами (Іван Вирган, В рози. літа, 1959, 266); Повів [Наливайко] посланців-гусарів снігами, виброджуючи на шлях (Іван Ле, Наливайко, 1957, 76). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 357.

АКАДЕМИК

вибродити -джу, -диш і рідко вибро́джувати, -ую, -уєш, недок., ви́брести, -еду, -едеш, док. Бредучи, виходити звідкись (із води, високої трав'янистої рослинності і т. ін.).