Верещання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:14, 20 листопада 2017; Yvmotovilina.fpmv17 (обговорення • внесок)
Вереща́ння, -ня, с. Рѣзкій крикъ, визгъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ВЕРЕЩА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вереща́ти і звуки, утворювані цією дією. До нас донеслося чиєсь нестямне верещання (Мирний, IV, 1955, 375); Чулося грайливе верещання дівчат (Шиян, Гроза.., 1956, 243). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 329. Верещання, ня, с. Рѣзкій крикъ, визгъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 136.
Опис1
Опис2
Ілюстрації
|
|
|
|
