Жужмом
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:48, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Жужмом, нар. Скомкавши. Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Черк. у. Переносно: безпорядочно. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. II. 10.