Мідянка
Зміст
Словник Грінченка
Мідя́нка, -ки, ж. 1) Ярь, зеленая краска. 2) Змѣя мѣдяница. Anguis fragilis.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)
МІДЯ́НКА, и, жін. 1. Змія родини вужеподібних мідного або сірого кольору. Змійка підвела свою.. голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок. Це була мідянка (Олесь Досвітній, Вибр., 1953, 56); Мідянка, хоч вона і поїдає корисних ящірок, знищує багато жуків — шкідників лісу (Наука і життя, 5, 1966, 25). 2. Зелений наліт, що утворюється внаслідок окислення міді. І табличка на дверях мідна.. — тільки, давно не чищена, вкрилась отруйною мідянкою. Все, як і було раніше (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 165).
Іноземні словники
| Іноземна мова | Переклад |
|---|---|
| Англійська мова | verdigris |
| Чеська мова | měděnka |
| Російська мова | медянка |
Ілюстрації
Файл: midianka191117(1).jpg| 
Файл: midianka191117(2).jpg|
Джерела та література
1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 430.
2.Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 725.
