Лікарка
Лікарка, -ки, ж. Лѣкарка. Не я лікарка, сам Господь лікар. Чуб. І. 134. Ум. Лікаронька, лікарочка.
Зміст
Сучасні словники
[1]
1.Лікарка жін. Жіночий рід до лікар. Стара мати кидається.. до лікарки, то знов поспішається до знахарки (Марко Вовчок, I, 1955, 355); Вона була педіатром, цебто лікаркою по дитячих хворобах (Юрій Яновський, II, 1954, 64); * Образно. О чарівнице! лікарко чудова! Ти [весна] кличеш жити й тих, хто жить не хоче (Володимир Самійленко, I, 1958, 118).
[2]
2.Лікарка фахівець із повною вищою медичною освітою, яка в установленому законом порядку постійно займається підтримкою або відновленням людського здоров'я, через запобігання (профілактика), розпізнавання (діагностика) та лікування захворювань і травм. Це можливо завдяки ґрунтовним знанням з анатомії, фізіології, хвороб і лікування, науки медицини, його досвіду та практики — мистецтва медицини.
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
