Шарпанина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:29, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шарпанина, -ни, ж. 1) Терзаніе, разрываніе. 2) Суета, бѣготня, волненіе. У волості шарпанина біганина. Мир. Пов. І. 129. Мирін під шарпанину десь дівся. Мир. ХРВ. 93. 3) Грабежъ, награбленное добро. Та в його тільки й чести, що руїна, у його слава — тільки шарпанина. К. ЦН. 164. 4) См. Баба 17. З отрібки бабашарпанина. Котл. Ен. IV. 31. Соми, лящі на шарпанину. Мкр. Г. 60.
