Голубник

Голубник, -ка, м. Голубятня. Харьк. Ум. Голубничок. Голубонька з голубничку, лине. К. Досв. 120.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ГОЛУБНИ́К, а, чол. Приміщення для голубів. Тхір часто звик Ходить на голубник (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 163); Біля голубника хтось із хлопців возився з голубами (Андрій Головко, I, 1957, 190).

http://sum.in.ua/s/gholubnyk

Ілюстрації

x140px
x140px

Медіа

.

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}