Нюхач
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:48, 16 грудня 2015; Vvhoncharov.uk13 (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЮХА́Ч, а, чол., розм., рідко. Те саме, що нюхальник. Нюхачів багацько, та табаки нема (Номис, 1864, № 4760).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 458.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
НЮХА́Ч, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що ню́хальник. Нюхачів багацько, та табаки нема (Номис, 1864, № 4760).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 458.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Нюхач, -ча, м. = нюхарь. Нюхачів багацько, та табаки нема. Ном. № 4760.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
нюхач -а́, ч. 1) розм., рідко. Те саме, що нюхальник. 2) жарг. Нишпорка, вивідач.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
