Шинкарка

Шинкарка, -ки, ж. заст. Жін. до шинка́р. — Путе ж, хлопці, швидко, шпарко! Музики, заграйте! Гей, шинкарю! Гей, шинкарко! Горілки давайте! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 75); Шинкарка Параска, висока, гарна молодиця, одіта в святкове серед будня, наміряла хлопцеві горілки (Вас., Вибр., 1954, 171); На горі, горі Стояла корчма, Що у тій корчмі Шинкарка жила (Перв., Слов. балади, 1946, 26). {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}