Отчизна
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:40, 18 листопада 2017; Adborovyk.if17 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Отчизна, -ни, ж. 1) = Батьківщина. Кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки й левади. АД. II. 48. 2) Отечество, отчизна, родина. Хоч би ти... для отчизни кинувсь із мосту в воду, то й я за тобою. К. ЧР. 77.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. уроч. Вітчизна. Прощай же, отчизно, ти, рідний мій край! Неси мене, коню, за бистрий Дунай! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 89); Піднявсь страшенний невгасимий пожар із Запорожжя — піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 52); В кривавій темряві пройшла гроза очисна, І в муках боротьби нова зросла отчизна (Максим Рильський, II, 1960, 301).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
