Лушпиння

Зміст

1 Словник Бориса Грінченка
2 Сучасні словники
- 2.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Джерела та література
7 Зовнішні посилання

Словник Бориса Грінченка

Лушпиння, -ня, с. соб. = Лушпина. Лушпиння з яєць повкидала в піч. Кв. І. 71. Ум. Лушпиннячко.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛУШПИ́ННЯ, я, сер. 1. Шкірки деяких овочів, фруктів і т. ін., звичайно неїстівні; лушпайки. Маруся усе прибрала.. і лушпиння з яєць повкидала у піч (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 68); Мати на стіл поставила вечерю: варену картоплю в лушпинні, три цибулини й сіль (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 69). 2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., яке звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. Насінням, як коники в траві, тріскотять [дівчата і хлопці]. І на землю лушпиння цвітом білим сиплеться (Андрій Головко, II, 1957, 125); З лікувальною метою вживається лушпиння плодів квасолі (Лікарські рослини.., 1959, 173). 3. чого, яке, перен. Про що-небудь зовнішнє, що прикриває суть, справжній зміст, характер чогось. Чуйний читач розрізнить серед цих [молодих поетів] шукань і шлях до справжніх знахідок, і ..лушпиння «новаторства заради новаторства» (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 261). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 560.