Голодування

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Голодува́ння, -ня, с. Голоданіе. ГОЛОДУВА́ННЯ, я, сер., розм. Стан за значенням голодувати. Десь після триденного голодування про їжу навіть не думалось — ніби й не існувало на світі ні борщів, ні хліба (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 238); В комплексі профілактики бруцельозу ми вимагаємо усувати мінеральне голодування (Соціалістичне тваринництво, 1, 1956, 50).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 114.