Чемно

Чемно, нар. Вѣжливо, учтиво.

Сучасні словники

[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]

ЧЕ́МНО. Присл. до чемний. Недавно київський цензор зробив мені ласку і дуже чемно повідомив, що моя збірка «З глибини» заборонена для Росії (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 342). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 293.

[ Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]

Чемно нар. Вѣжливо, учтиво.

[Cловник]

ЧЕ́МНО. Присл. до че́мний. Недавно київський цензор зробив мені ласку і дуже чемно повідомив, що моя збірка "З глибини" заборонена для Росії (Коцюб., III, 1956, 342)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 293.

Іноземні словники

[Словари и энциклопедии на Академике]

чемно civilly, politely, courteously

Ілюстрації

Цікаві факти

[Матеріал з Вікіпедії]

Ввічливість (також чемність[1], ґречність[2]) — дотримування правил етикету, демонстрування уважності та люб'язності до оточуючих людей.[3] Під ввічливістю зазвичай розуміють вміння шанобливо і тактовно спілкуватися з людьми, готовність знайти компроміс і вислухати протилежні точки зору. Ввічливість вважається вираженням хороших манер і знання етикету. Оскільки ввічливість — культурний феномен, те, що вважається ввічливим в одній культурі, може вважатися грубим чи дивним в іншій. Зазвичай ввічливість дозволяє людям відчувати себе комфортно в товаристві один одного і уникати напруженості у відносинах. Однак відмінності в нормах поведінки людей різних культур і субкультур можуть також призводити до того, що в результаті частина присутніх може відчувати себе ніяково, соромитися грубості своїх манер або навіть сприймати, що відбувається як агресію.