Дерій

Словник Грінченка

Дерій, -рія, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильникъ. Черном. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЕРІ́Й, я, чол., розм. Те саме, що здирник. От хоч і оцей волосний писар — мало то він злупить за рік з усієї волості! З батька рідного візьме — такий дерій (Степан Васильченко, I, 1959, 96). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 252.

Словник синонімів Караванського

ДЕРІЙ здирник, дерун, драч, жмикрут,дряпіка, дряпіжка, дерилюд, обр. п'явка, кровопивець, дряпіжник,той, хто стриже овець.

Українська Енциклопедія

ДЕРІЙ хапко, халтурник, хапун, хапуга, здирник, хабарник, дерун, здирця, хапайло.

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Зовнішні посилання