Оборона

Оборона, -ни, ж. Защита, оборона. Сорока в ворони просить оборониНом. № 1566.

Сучасний словник

Оборо́на — спосіб ведення бою. Оборона має на меті відбити наступ більшої кількості (потужності) сил противника, нанести йому максимальні втрати, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ. Оборона може готуватися завчасно або організовуватися в ході бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним. У обороні кожен солдат, уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні споруди і вигідні умови місцевості, здатний знищити велику кількість живої сили противника і успішно вести боротьбу з його наступаючими танками і іншими броньованими машинами. Взвод (відділення, танк) не має права залишати займаний опорний пункт (позицію) і відходити без наказу командира.

Ілюстрації

x140px

Джерела та література

Радянська військова енциклопедія «ЛИНИЯ—ОБЪЕКТОВАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 660-663. — ISBN 00101-134.