Дідинець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:52, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дідинець, -нця, м. Дворъ. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі. Гол. ІІІ. 26.