Молитовник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:25, 12 листопада 2017; Yruzdonova.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Молитовник, -ка, м. Молитвенникъ. Котл. Ен. III. 47. Зося... схилила голову над молитовником. Левиц. 1. 272.
Зміст
Сучасні словники
МОЛИТО́ВНИК, а, чол. Збірник молитов. В руках у неї [дівчини] були чотки й молитовник (Нечуй-Левицький, I, 1956, 348); Новий піп тільки зрідка показувався людям.. Вечорами виходив з молитовником у руках (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 21).
Ілюстрації
|
|
|
|
