Гагара

Гагара, -ри, ж. Родъ дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. Стор. II. 75.

Сучасні словники

ГАГА́РА, и, ж. Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро. Раз по весні налетіло до нас на Тернівку гагар (Стор., І, 1957, 213); Низько над водою обважніло пролітали плямисті гагари (Досв., Вибр., 1959, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 9.

Ілюстрації