Православність
Православність, -ности, ж. Православіе. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Православність Збірний термін, який включає в себе Православну церкву та Давньосхідні православні церкви.Прихильники кожної групи називають свою власну групу просто «православні християни». У літургійних текстах вирази «православна віра» та «православні християни» зустрічаються також у римо- та греко-католиків. Українське слово є калькою з грец. ὀρθοδοξία і походить від старослов'янських слів «право» — правильно і «слава» (грец. δόξα в даному випадку означає «вчення»). Тобто «православ'я» етимологічно означає «правильне вчення», але частіше сприймається як «правильний спосіб славити Бога».Православне віровчення базується на двох основах: Святому Письмі — Біблії та Святому Переданні, до якого традиційно входять догмати, канонічні постанови і діяння семи Вселенських Соборів, які визнає православна церква, літургійна і богослужбова діяльність церкви, а також житія святих. Найважливіші положення православного віровчення (догмати) викладені в Символі Віри, прийнятому на Першому Вселенському соборі, який містить стислий виклад православного віровчення. Так визнання православного Символу Віри означає віру в єдиного Бога, Творця всього сущого, видимого і невидимого, який виступає в трьох іпостасях: Отець, Cин і Дух Святий.