Нетерплячий

Нетерплячий, -а, -е. Нетерпѣливый. Пускай дочку на голицю, бо я нетерплячий. Нп. Нетерпляча бере́ = Нетерпля́чка бере. О. 1862. IX. 27.

Сучасні словники

НЕТЕРПЛЯ́ЧИЙ, а, е. Якому не терпиться, який не може довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін. Пан директор став нетерплячий, скривився, піднявся з місця і махнув рукою (Осип Маковей, Вибр., 1954, 22); Стовпились [люди] біля дверей і так чекали на Саранчука — цікаві, нетерплячі й стривожені (Андрій Головко, II, 1957, 323); // Власт. такій людині. У мене нетерплячий норов; мені коли б сьогодні почав [писати], сьогодні й скінчив (Панас Мирний, V, 1955, 341); // Який виражає стан нетерпіння; сповнений нетерпіння. Глянула [Любов] на Милевського тривожним, нетерплячим поглядом (Леся Українка, II, 1951, 74); Неля нетерплячим рухом плеча раз по раз поправляла хустку (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 14).

Ілюстрації