Стадник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:58, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Стадник, -ка, м. 1) Пастухъ лошадей. О. 1862. II. 61. У Гребинки повидимому пастухъ рогатаго скота: Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку. Греб. 373. 2) Жеребець при стадѣ кобылъ. 3) Быкъ при стадѣ коровъ.
