Оцет
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:14, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
О́цет, о́цту, м. Уксусъ. (Канев. у.). Несе щукурибу з оцтом. КС. 1882. V. 362. Насміхались воїни, подаючи йому оцет. Єв. Л. XXIII. 36. Піднести з оцтом фиги. Котл. Ен. III. 17.