Розбишака
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:37, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Розбишака, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Чуб. Яка ж ватага розбишак! Котл. Ен. І. 16.